четвер, 22 жовтня 2015 р.

ПЛЕТЕМО ВІНОЧОК


                                              ПЛЕТЕМО ВІНОЧОК

МЕТА: Донести до маленьких дитячих сердець важливість українських традицій, оспіваних у піснях, возвеличених у віршах та прозі; поповнити запас знань про традиції та звички рідного краю.


  Дійові особи: Ведучий, Україна, українець, українка, Ружа, Мальва, Півонія, Безсмертник, Барвінок, Квітка вишні, Квіт калини, Ромашка, Хміль, Любисток,

Хід свята.
  Свято може відбуватися на сцені або в центрі залу, де розміщено великий каркас, до якого потім будуть кріпитися квітки і стрічки віночка.
   Коло каркасу повинно легко обертатися, щоб зручно було прикріпити квітку.
Ведучі в українському костюмі уособлення України, хлопчик і дівчинка в українських костюмах українець і українка.
   Квіти їхні костюми теж украінські, тільки на шиї і грудях причеплені пелюстки і листочки. А на голові у дівчаток-квіточок українські віночки з усіх квітів, хоча вони виконують роль тільки якоїсь одніеї квітки. Ще е і просто квітки.
   На сцені чи в центрі залу коло, яке утворили «квіти». В центрі кола «Україна».
   Під тиху музику «квіти» починають свій повільний танок. Кожна «квітка» тримає в руці довгий шарф стрічку потрібного кольору. Це вінок зі стрічками.

    Ведучий. Існує декілька варіантів традиційного українського віночка. Це зумовлено тим, що в різних місцевостях використовували іноді свої квіти, в'язали стрічки іншого кольору, мали на увазі свої варіанти символіки квітки, стрічки. Наші бабусі кажуть, що будь-яка квітка в ньому щось означае.
      Ружа, мальва і півонія — це віра, надія, любов.
      Безсмертник — здоров'я, барвінок — життя і безсмертя людської душі.
     Цвіт вишні та яблуні — материнська відданість і любов.
     Любисток і волошка сусідять у вінку. Вони означають відданість. Ними освіжають хату, миють волосся. В них купають маленьких діточок.
     Ромашка у вінку означає дівочу чистоту, її вплітають у вінок поруч із цвітом калини, яблуні, вишні.
    Калина — це символ рідної землі, отчого дому, батьківської хати, а ще — краси дівочої. Поміж них переплітають вусики хмелю — він означае розум. Найпочесніше місце у віночку належить деревію. Вважають, що це — квітка нескореності. Всього в українському віночку 12 квіточок. Кожна з них — лікар і оберіг від лихого ока. Але названо 13 рослин. Це число Христа і апостолів. I стрічок у віночку теж 13.
     До віночка в'яжуть кольорові стрічки. Першою посередині — світло-коричневу. Це наша земля-ненька. Обабіч неї — дві жовті. Це ясне сонечко. За ними йдуть з різних боків світло-зелена і темно-зелена — жива природа, краса, юність. За ними в'яжуть синю і голубу — небо і вода: вони дають нам силу і здоров'я. Тоді з одного боку оранжеву: це хліб. 3 другого — фіолетову стрічку. Бона означае людський розум. А потім — малинова стрічка — щедрість, і рожева — багатство, достаток. По краях вінка в'яжуть білі стрічки з вишитими на кінцях срібними нитками місяцем із зорями та сонцем. Вони означають чистоту душі. Наводимо схеми розміщення у вінку квітів та стрічок, складені за цим описом.
На фоні музики і танка  віночка «Україна»  читав вірш   «Плетемо віночок»).

 «Україна».
ПЛЕТЕМО ВІНОЧОК
Це я — Україна! Я завжди в віночку.
В такому ж віночку й усі мої дочки.
В таких от вінках ми приходим на свято.
Я буду вас вчити віночок сплітати.
Про квіти, стрічки вам усім розповім,
Бо знати про це нам потрібно усім.
 (Після цих слів прискорюється темп танцю, потім він уповільнюється, тихше лунає музика. Але танець віночка продовжується. В цей час і звучишь вірш «Вінок України читаю»).
«Україна». Подивись на квіти
України. Скільки квітів у її саду!
Кожна квітка — справжня перлина.
Як намисто я вінок сплету.

Українець.
Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочитати,
I вінок найкрасивіший в світі
Буде ненька-Україна мати.
Кожна квітка, наче на долоні,
Але кожна й таемницю мае.
Друже мій, послухаймо сьогодні,
Що нам кожна квітка промовляє.

Українка.
Кожна квітка, як зернятко в колос,
До віночка тулиться й пасує.
Друже мій, послухай квітки голос —
Той хто вміе слухати, той чує.
Подивися, друже, які квіти
Народила Україна-мати!
Кожен з українців мусить вміти
Сплести цей вінок — і прочитати.

Українка. Так, дуже красивий віночок нашої України. I розумно складений. Треба навчитися його розуміти.

Українець. I подобається цей віночок не тільки дітям, але й дорослим. Він подобається не тільки дівчаткам, але й хлопчикам.

Українець.  Щоб знати душу України,  сподівання нашого народу, треба зрозуміти і душу кожної квітки.

Українка. I кожної стрічки!

«Україна». Правильно. А щоб це зрозуміти краще, ми зараз сплетємо з вами наш український віночок.   .

(Виходить Ружа. Бона тримає у руках дуже велику ружу, яка згодом займє своє місце на каркасі.
Ружа. ПОЧИНАСМО 3 РУЖІ
Вінок Україні сплітаємо, друже!
Знай, квітка найперша в віночку, то — ружа.
Це квітка тендітна, квітка рум'яна,
Квітка, неначе зоря полум'яна.
Квітку цю знає уся Україна.
Ружа — троянда чи квітка шипшини.
Ружа відома у світі усьому.
Де б не росла вона, скрізь вона вдома!
Де б не цвіла, але ружа віднині
Серце свое віддає Україні.
Пишна троянда чи скромна шипшина
3 ружі почнемо вінок України!
 (Ружа простягає «Україні» квітку. Та прикріплює квітку до каркасу).

 «Україна». А от про те, що саме символізує у віночку квітка ружі та її сестри, ви дізнаетєся згодом.

Українець. А поки що ми познайомимо вас із сестрами ружі.
(З'являється Мальва з мальвою в руці. Бона відразу віддає свою квітку «Україні» до віночка.
Мальва читае вірш «Мальва друга у віночку»).

Мальва.
МАЛЬВА ДРУГА У ВШОЧКУ
Ружа — найперша! Початок це, друже.
Тулиться, ту литься мальва до ружі.
Тулиться мальва і дружбі радіє,
Тулиться , наче до віри надія.
Місце своє у вінку вона знає.
Мальва півонію сестру чекає.
Мальва в вінку, як в садочку квітує.
Мальва себе, як надію дарує.

 «Україна». Тепер ми чекаемо на третю сестру.
(З'являється Півонія, яку супроводжуе танок «півонії».  Півонія передае свою квітку «Україні», «Україна» вплітає квітку у віночок).

Півонія.
ТРЕТЯ КВІТКА
От і півонія не забарилась
I до вінка в свою черту з'явилась.
Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.
Квітне півонія. Знаеш таку?
Пишна й тендітна.
Розхристана трохи.
Квітка любові, їі перемоги,
Квітка весни, квітка травня рум'яна,
Квітка, як і сестри: красива, духмяна.

 «Україна».
Ну от, три квітки, три сестри вже у віночку.
Вони у вінку завжди разом.

Українець.
А чому вони завжди разом?
Чому ви їх звете сестрами?

Українка. I
 чому саме вони у віночку?
I що вони означають?

«Україна».
А от ви зараз про це і дізнаетесь зі старої легенди.

Інсценівка «Старої легенди» Олекси Діденка. Від автора «Україна».
Ті ж дівчатка    Ружа,    Мальва, Півонія беруть участь в інсценізації. З'являється нова дійова особа: Вітер Зимовий.
В інсценізаціі «Старої легенди» може бути виконаний танець сніжинок як фон тощо.

СТАРА ЛЕГЕНДА
Легенди, мов квіти у лузі зростали,
I ми серед інших таку от обрали.
Три сестри зростали. I знались на травах,
Людей лікували. I йшла про них слава —
То сестри, що серця хвороби лікують
— Ідуть до них люди, про те як почують.
I серце лікують ті сестри, і душу.
Одна із сестер прозивалася Ружа.
Була вона гарна, мов квітка шипшини.
Вже майже доросла, але ще дитина.
А друга, що Мальвою кликали люди,
Теж лікарські трави збирала усюди.
Теж гарна, мов квітка, якою назвали.
Пісні про сестер отих люди складали.
А третя Півоніею називалась.
Вона, як і сестри її, намагалась
Здоров'я серцям повернути сповна.
На квітку півонії схожа вона.
Людей лікували без зайвих промов,
Вертали їм віру, надію, любов.
— Що треба, щоб ви почали лікувати? —
Питали в них. — Серце лише треба мати
I якщо в вас сповнене серце добра,
Відступить хвороба, неначе мара.
До вашого серця повернуться знов
Надія і віра, і вірна любов —
Отак сестри жили й людей лікували.
Та Вітер Зимовий влетів до них шквалом.
—Я — Вітер Зимовий, мене всі лікуйте.
Та швидше. I настрій мені ви не псуйте!
Щось тралилось. Хворий, — почав він стогнати.
—Ніяк я не можу Мороза здолати.
Я сили втрачаю. I як з ним змагатись?
Не маю вже сили йому опиратись.
Мороз усю землю, всі ріки скував.
Ще трохи — й вважайте, мене він здолав.
Повинні ви втрьох мені сили додати,
Щоб зміг я нарешті Мороза здолати.
—Добра ти у серці багато чи маеш?
—Про що оце, Ружо, мене ти питаєш?
Яке це Добро? Я про нього не чув.
I що таке Серце? Не знав, чи забув.
—Напевне, не знав, хоч про це треба знати.
Без серця не зможем тебе лікувати.
Ти, Мальво, щось кажеш не дуже розумне.
Дивись, не дмухнув щоб на тебе я згубно.
Бо дуже погано усім може стати.
I швидше беріться мене лікувати.
— Як серця нема, то що ж нам лікувати?
— Півонія Вітра хотіла спитати.
Та Вітер розсердився, вітер дмухнув
І не стало сестер, тільки Вітер загув.
Куди трьох сестер зміг цей вітер подіти?
Лежать на долівці зморожені квіти —
Півонії квітка, і мальви, і ружі.
В ті квітки вселились дівочії душі.
Навесні їх люди у землю встромили.
Як квіти розквітли, всі люди зраділи.
Під вікнами мальва, — поближче до хати
— Рожевими квітами обдарувати
Усіх поспішає. Півонія-сестра
В садок до джерельця і свій квіт принесла.
А ружа-шипшина цвіте біля хвіртки.
Гостей зустрічае: — Дорослі і дітки!
Заходьте у гості до нашого саду.
Ми квітами будем серця лікувати.
Ми будем вертати до серця ізнов
Надію і віру, і вірну любов.
Живе ця легенда у нашому краї,
I кожна дівчина ці квітки вплітае
В вінок український. I поруч в віночку —
Три квітки, три сестри, України дочки.
В вінок України так вплетено знов
Надію і віру, і вірну любов.

Українець.Тепер ми зрозуміли, чому ці квітки-сестри потрапили до віночка.

Українка. А ще ми зрозуміли, що усім на світі потрібне добре і щире серце.

 «Україна». Молодці, що це зрозуміли. А тепер давайте повторимо, що означають ці
квіти.
—Віру! (уклін Ружі).
—Надію! (уклін Мальви).
—Любов! (уклін Півонії).

«Україна». Так, саме з Віри, Надії і Любові починаеться віночок України. Віра, Надія, Любов — безсмертні, як і сама Україна. I тому наступна квітка у нашому віночку...
(3'являешься Безсмертник. Читае вірш «Безсмертна квітка».

Безсмертник.
БЕЗСМЕРТНА КВІТКА
Квітка смерть перемагає,
Тож ніколи не вмирає.
От безсмертником і зветься.
На здоров'я нам дається
Квітка ця. Вона безсмертна!
Подивись, яка шляхетна!
Як її не поважати?
Всім здоров'я може дати
I безсмертям наділити.
Як цю квітку не любити?
Як її не поважати?!
До віночка як не взяти?

«Україна».
Та хіба ж можна було не запросити до віночка квітку, що ніколи не вмирає, що символізує міцне здоров'я?

Українець. А п'ята квітка яка?
(У відповідь на це запитання з 'являеться Барвінок. Квітка барвінку займає своє місце у вінку.

Барвінок.
БАРВІНОК
Барвінок до вінка в'яжи.
У квітці цій — життя душі.
Як небо квітка ця блакитна,
В вінку заимає місце гідне.
Хоробра квітка! Від морозу
Чи їй ховати взимку носа?
Морозом квітку цю не вб'єш.
Людська душа безсмертна теж!
Барвінок у віночку є. Він наче неба додає.

 «Україна».   Запам'ятайте,   діти,   яка   смілива   квітка барвінку!

Українець. Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

Українка. Квітне барвінок навесні: у квітні-травні.

«Україна». А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

Українець. А яка ж наступна квітка у віночку?

Квітка вишні.

КВІТУЄ ВИШНЯ
«Садок вишневий біля хати»
— Про це для нас писав Тарас.
Почне як вишня квітувати
— Той квіт в вінок вплітати час.
3 цим квітом в серці материнськім
Я вічну відданість знайду.
В вінок дівочий український
Квіт вишні навесні вплету!

 «Україна». Саме материнську відданість та любов символізує цвіт вишні. Тієї самої вишні, що квітла біля кожної української хати, яку так любив, про яку сказав стільки ніжних слів наш великий Кобзар — Тарас Григорович Шевченко.
(З'являється «Квітка яблуні». «Квітка вишні» і «Квітка яблуні» передають свої квіти «Україні»).

КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ
Квіти яблуні, квіти вишневі
Доплітаємо ми до вінка.
Поруч з білими — ніжно-рожеві.
Подивіться, краса це яка!
Материнська любов у цих квітах
I вони захистять від біди.
Від усіх бід врятують вас, діти!
Принесуть найсмачніші плоди!

Українка. Ось уже сім квіток у віночку. Яка ж буде восьмою?
(З'являється «Квітка калини» і притуляється до «України».
  
КВІТ КАЛИНИ
До вінка вплетєм калину
—Нагадає хату рідну,
Нагадає землю рідну
— До вінка вплетєм калину.
Адже став цей квіт калини
Головним для України.
Як побачимо калину —
Наче бачим Україну
У усій красі дівочій.
Україна дуже хоче
У вінку калину мати.
Не забудьмо рідну хату!

 «Україна». Калина — це символ рідної хати, землі, батьківської хати, отчого дому.

«Квітка калини». I ще дівочої краси.

«Україна». А краси без чистоти не буває. Тому наступна квітка символізує саме дівочу чистоту.
(З'являється Ромашка з великою ромашкою в руках і читав свій вірш, звертаючись до « України».)


РОМАШКА
Ромашка у вінку — дівоча чистота
Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.
На запитання всі вона відповіла
Цю ніжну квітку не лякають зливи.
Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,
А навкруги бурштину — білі вії.
Ромашки погляд!
В нього стільки вже годин
Дивлюсь й ромашчині читаю мрії.
 (Квітку ромашки вплетено у вінок. Вибігають три хлопчики,  це «три пучечки хмелю.)

ХМІЛЬ
Ой, я візьму хмелю,
Ой, візьму три жмені.
Гілка хмелю означае
Розум. Той, хто хміль вплітає
До вінка — розумний буде.
Три пучечки беріть, люди.
Адже розуму багато
Треба усім людям мати.
Чом хміль розум означає?
Бо великі вуса має.
Вуса довгі, кучеряві.
Весь вінок у цій оправі.
Ой, я візьму хмелю,
Ой, візьму три жмені.
(«Три пучечки хмелю» підходять до «України» і по черзі простягають кожен свій малесенький пучечок).

«Україна». А де ж твое місце, перший пучечок хмелю?

 1-й пучечок. Та ось, між цвітом вишні і цвітом яблуні.  

2-й пучечок. А мене потрібно вплести між цвітом яблуні і цвітом калини.

3-й пучечок. I я хочу до калини, з другого боку. Вплетіть мене між цвітом калини і ромашкою.

«Україна». От які довгі зелені вуса мають гілочки хмелю. Подивіться, як вони прикрашають   наш   віночок.   Розум   завжди   прикрашае   людину.
   (З'являється Любисток).

«Україна». А от ше одна зелена гілочка. Це — Любисток.

ЛЮБИСТОК
В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
I ось у віночку любисток духмяний.
На вірну любов і на відданість даний.
Любисток в вінок недаремно ти тулиш,
Любисток — це відданість тому, що любиш.

 «Україна». Любисток у віночку символізуе відданість. I наступна квіточка, яка стане сусідкою любистка у вінку, теж символізуе відданість. Яка ж це квітка?
(З'являеться Волошка.  Підходить до Любистка. 

ВОЛОШКА
Волошка в віночку — любистку сусіда,
Волошка в віночку — від неба, від літа.
Волошка нас в свята церковні вітає,
В відварі з волошок нас мати купає,
Волошка — це квітка, що вміе дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,
I відданість — так як і він — означає.

«Україна». Лише одну квітку залишилось нам вплести у вінок. 
Цій квітці — найпочесніше місце. Це — квітка нескореності.
(З'являеться «Квітка деревію». вплітають деревій у вінок.)

ДЕРЕВІЙ
Чом найпочеснішого місця
Ця квітка гідна у вінку?
Могла би здивувати листям.
А квітка?.. Та її таку
Побачиш завжди при дорозі.
Де кинеш оком — там вона.
Та видно, що вона не в змозі
Красу нам дати. Не дана
Була краса їй надзвичайна,
Здається сірою вона.
Та е в ній сила життєдайна,
I не схиляється вона.
Нескорена і мужня квітка,
Вона нескореності знак, її в віночку завжди видко...
Звичайна?! Та хіба ж це так?

Українець. Ось вже і всі квіти у віночку!

Українка. I ми знаємо назви цих квітів, знаемо, що вони означають.

«Україна». А чи звернули ви увагу на те, про що ми вже казали, коли розповідали
«Стару легенду»? Ось послухайте ще раз.
Усі квіти в українському віночку — лікарські рослини. Вони усі вміють лікувати
людину. I ще — кожна квіточка у віночку — це оберіг від лихого ока. (Українець      та      Українка      читають    вірш «Оберіг).

ОБЕРІГ
Кожна квітка України
Ще і лікарська рослина.
Усі разом — оберіг,
Щоб ніхто лихий не зміг
Наробити лиха злого,
Щоб не мав для цього змоги.
Отакий він цей віночок
В України, в її дочок.

Українка. Так от який він, український віночок. Він ще й лікуе, він і оберігає. Адже якщо в ньому кожна квітка — оберіг, то і весь віночок просто не може не оберігати.

Українець. Значить, ми вже скінчили робити вінок?

Українка. Та який же віночок без стрічок? Треба ще стрічок побільше нав'язати. (Хапае стрічки, хоче прив'язувати).

«Україна».  Зачекай!  Не  можна.  Не можна прив'язувати до  віночка будь-які стрічки.

Українець. Та невже і кожна стрічка у вінку теж має свое значения?

«Україна».   Так.   Кожна   стрічка  мае   своє  значения.   («Україна»   читав  вірш
«Слухаємо серцем»).

СЛУХАЄМО СЕРЦЕМ
Кожна стрічка кольорова
У віночку мае мову.
Кожна стрічка розмовляє,
Нам про те розповідає,
Що вона символізує,
Серце голос стрічки чує.
У середині вінка
Ось коричнева яка!
Тут вона найголовніша,
Подивись на неї лише.
Як до матінки, до неї
Інші приросли душею.
Кожна стрічка щось та значить.
Вмійте серцем це побачить,
Вмійте стрічку розуміти,
Вчіться слухать серцем, діти!

 «Україна».  Коричнева стрічка найперша. I в'яжеться вона посередині.
(прив'язуе світло-коричневу стрічку ).

НАЙПЕРША СТРІЧКА
Коричнева, як і земля,
Яка усім нам рідна мати.
Цю стрічку і повинна я
В вінок найпершою в'язати.
Найпершою, бо, земле, ти
Усього сущого основа.
Як рідну землю берегли
— Про це й веде ця стрічка мову.
 (Українець і Українка прив'язують обабіч від світло-коричневої стрічки дві жовті стрічки).
СОНЯЧНІ СТРІЧКИ
Жовті стрічечки повинні
Ми з обох боків в'язати.
Так от сонячне проміння
Буде землю обнімати.
Ці стрічки, як сонце, жовті.
Стрічка ця і стрічка ця.
Хай при сонячній погоді
На землі в нас йде життя.

(3 кожним разом все менше залишається «стрічок», бо «квітки» підводять ту чи іншу «стрічку» до віночка і прие 'язують I її шарф-стрічку, коментуючи, що означав колір стрічки.
Дві зелені стрічки еиносить Хміль і Любисток. Вони ж розповідають, що світло-зелена і темно-зелена стрічки означають живу природу, красу, юність).

Хміль.
ЗЕЛЕНІ СТРІЧКИ
От стрічка світла й стрічка темна.
Але і та, і ця — зелена.
Зелені, як й сама природа.
Це — юність, це — краса, це — врода!
До сонця ближче бути мріють
Отут прив'яжем. Хай радіють!
Дивись, як тягнеться до сонця
Природа, сонечкова доця.

Любисток.
СИНЯ БЛАКИТЬ
Неба стрічка, стрічка річки.
Ці стрічки, наче сестрички.
Синя стрічка і блакитна
Хай в віночку кожна квітне.
В'яжем ближче до природи
Стрічку-небо, стрічку-воду.
Чистими вони нам треба:
Чисті води, чисте небо.

Українка. Над зеленими стрічками в'яжемо синю і блакитну — небо і вода. Вони дають нам силу і здоров'я. , оце — рум'яна стрічка.

Ружа.
Білий хліб, що тільки з пічки,
Або колос, що достиг,
Отаким би бути міг.
Ця оранжево-рум'яна
Стрічка символом хай стане
Золота колосся, ниви,
3 хлібом завжди щоб були ви!

Українець. Після синьої стрічки (з одного боку) в'яжемо оранжеву стрічку. Це хліб. Після блакитної (напроти оранжевої з другого боку) в'яжемо фіолетову стрічку. В она означае людський розум.

Півонія.
ФІОЛЕТОВА СТРІЧКА
Колір розуму людського Вам відомий?
Так якого Треба взяти олівця?
Отакого, як оця
Стрічка: колір — фіолет.
Стрічку й цю в стрічок букет
Додамо. Нехай вона
Буде розумом ясна,  

Українка.   А   потім   в'яжемо   малинову стрічку щедрість.

МАЛИНОВА СТРІЧКА
Малинова стрічка. 3 нею
Щедрі будемо душею.
Малинова та ясна —
Символ щедрості вона.

Українка. Після фіолетової — навпроти малинової (з протилежного боку) в'яжемо рожеву стрічку. Багатство, достаток.

Квітка вишні.
РОЖЕВА СТРІЧКА
Щоб в достатку жити,
Щоб багатство мати,
Треба і рожеву стрічку дов'язати.

Квітка деревію.
БІЛІ СТРІЧКИ (Чистота душї)
Білі — ближче до обличчя.
Чистота душі всім личить.
Україні до лиця
Біла стрічечка оця.
Не одна вона в віночку.
Бачиш, білі два струмочки
Припадають до обличчя —
Чистота їх всім нам личить.
Через серце протікають
I в ріку душі спадають.

Українка. Ну от, тепер ми знаємо, що кожна стрічка у вінку, кожна квітка у вінку щось означає. I знаємо, що саме.

Українець. I знаємо, в якому порядку треба плести квітки, в'язати стрічки.



Немає коментарів:

Дописати коментар