ВАЛЕНТИНІВ ДЕНЬ

ВАЛЕНТИНІВ ДЕНЬ

   Мета: Викликати у дітей позитивний емоційний настрій, виховувати почуття колективізму та взаємоповаги. Виховувати любов, повагу до матері, бабусі, виховувати чуйність. Доброту, милосердя, вдячність.

  Дійові особи:  Ведучі, учні.

  Обладнання: святково прибраний зал ( червоні кульки та сердечка, надписи «Любов – це справжнє диво на землі, тож люблять всі: великі і малі», «І хай любов у вас в серцях палає, нехай ніколи в світі не зникає», музичний інструмент.

                                     Хід свята.

            

Учень 1. Лютий ще. Холодна днина.

                У снігу стоїть сосна.

                Нині свято Валентина,

                І у серденьку – весна.

               Хоч і лютий ще лютує,

               Дме хурделиця весь час,

              Та весну серденько чує,

              Бо вона прийде до нас.

              І сміятись буде з нами,

              І радітиме без меж

             З сонячними промінцями

             І з теплом чарівним теж.

  Учениця 1. Принесе усім багато

                     Світла, радості , пісень.

                    А сьогодні в школі свято –

                    Гарний і веселий день.

                    День цей швидко пролітає,

                   Настрій гарний, всюди сміх,

                   Ось і дзвоник  вже лунає,

                   Що додому кличе всіх.

Учень2.  Але ми не поспішаєм,

              Бо на свято всі ідем.

              Наших друзів привітаєм,

              Валентиночки візьмем.

             Друзів маємо багато –

            Валентинки ці для них.

            І в чудове, гарне свято

           Привітаємо усіх!

Пісня « Дитинства світ»

       

 Ведучий. А ти знаєш, звідки взялося це свято? Та ще ці гарні валентинки? Звідки воно прийшло до нас, це свято?

 Ведуча.  Звичайно, знаю, та й усі, мабуть, знають про це свято. Це ж дуже  цікаво, бо воно прийшло до нас із сивої давнини .

Учениця 2. Світ кольоровий від любові.

                Такий чарівний світ,

               Коли є щирість в кожнім слові,

               І радість, і привіт!

   Учень 3. Світ від любові кольоровий,

                   Від щирих й теплих слів.

                   Від радості такий чудовий

                   І від чарівних снів.

Учениця 3. Світ кольоровий від любові,

                   Любов … саме життя.

                  Любов,  сказати ми готові, -

                  Найкраще почуття.

  Ведучий.   Любов – це почуття безмежне. Я дуже люблю свою маму, свого братика, бабусю, дідуся. От заплющу очі і здається, всіх їх зараз можу обняти міцно-міцно, і захистити хочу, щоб з ними нічого не сталося, щоб вони завжди були здорові, і щасливі, веселі… Я думаю, що це і є – любов. Зараз слід розказати історію виникнення свята Валентина.

  Ведуча. Це було давним-давно, ще у ІІІ ст. нашої ери. У Римі правив рішучий і суворий імператор Клавдій.  Понад  усе  він любив воювати, ходити в походи, завойовувати чужі землі. А тому хотів, щоб  його воїни не відволікалися від походів і війн, а служили довго. Та любовні стріли Амура влучали частенько в серця його воїнів, і вони закохувались, одружувались і залишали військову службу.

  Ведучий. Через це Клавдій видав указ, що забороняв одружуватись. І тоді  на допомогу закоханим людям прийшов молодий лікар і священник  Валентин. Всупереч імператорському указові, він таємно вінчав молоді пари. І коли  про це дізнався імператор, то Валентина кинули до в’язниці. Але й самого Валентина  велика любов знайшла в тюремних сірих мурах. Він закохався в дуже гарну дівчину – доньку тюремного наглядача. Він її дуже любив і посилав коханій листи, сповнені ніжного і великого почуття. Та, на жаль, дівчина не могла їх прочитати сама, бо своїми чудовими очима вона зовсім нічого не бачила, була сліпа.

   Ведуча. Валентин знав про це і, будучи хорошим лікарем, усіма можливими засобами прагнув вилікувати кохану дівчину, але все було марно, ніякі мазі не допомагали. Вона не могла прочитати теплих і радісних слів, але теж безмежно полюбила Валентина. Батько дівчини щоразу приносив їй листи і ліки, сподіваючись, що його донька прозріє, та ніщо не допомагало. Час нестримно спливав, а Валентина повинні вже були  ось-ось стратити. Батько дівчини дуже переживав  за свою доньку, за Валентина і навіть хотів позбавити  себе життя через те, що все так погано складалося. Але Валентин  тримався мужньо. І навіть у свій останній день, у день страти, попросив у тюремника папір,  і  написав прощального листа своїй коханій, і вклав у середину листа жовтий шафран (крокус) на прощання.

Ведучий. Коли тюремщик повернувся додому, на порозі стояла його донька і з нетерпінням чекала на батька. Він простягнув їй листа. Дівчина  розгорнула його і знайшла там жовтий шафран. У записці було написано: « Від твого Валентина». Дівчина взяла пальчиками  шафран, і раптом… раптом вона побачила його прекрасні кольори. Сталося диво – зір дівчини відновився…

   Ведуча.  А Валентина стратили 14 лютого 270 року. Він так і не дізнався про чарівне зцілення своєї коханої, так і не зазнав щастя. Але люди про нього пам'ятали і всім серцем полюбили цього мудрого лікаря, доброго священника. Згодом церква причислила Валентина до святих за ті чудеса, які сталися з людьми після лікування, і за доброту  його люблячого серця. А закохані всього світу обрали його своїм покровителем. У цей день вони дарують своїм обранцям подарунки, квіти, листівки, картинки-валентинки. Це справжні витвори мистецтва, тому що в них люди вкладають свою душу, любов і ласку.

  Ведучий. У кожній країні по- своєму відзначають свято Валентина, але всюди люди дарують подарунки своїм любим. Це свято веселе і радісне, воно згодом перебралося в навчальні заклади і в школи, де й діти з радістю дарують одне одному подарунки і валентинки, щоб висловити свою любов до друзів – хлопчиків і дівчаток.

Учениця 4. Любов – найкраще в світі почуття.

                    Воно нам щиро серце зігріває

                   Й народжує саме земне життя,

                  І краще в світі не буває.

   Ведуча. Це свято дуже гарне, радісне, щире і світле, бо любов – це найсвітліше почуття.

Учень 4. Бо без любові – пташка не співає,

               І без любові квітка не цвіте,

               І без любові сонечко не гріє.

              Тож пам’ятайте  завжди всі про те.

Пісня « На зупинці»

   Ведучий. Уся земля тримається на теплі материнської любові, вона, як сонце, віддає тепло і світло своєї душі і не вимагає нічого взамін.

Учениця 5. Любов матусі, наче ніжне сонце,

                    Що посилає теплі промінці

                    У весняне твоє й моє віконце,

                   Неначе перші квіти у руці.

   Учень 5.  В ній стільки є тепла ясного, ласки

                   І щирості та щедрості душі.

                  І безліч радості та чарівної казки…

                 Лиш зрозуміти серцем поспіши.

Учениця 6. Земля тримається на цій любові,

                   Без неї почорнів би білий світ.

                   З любов’ю мами – світ наш кольоровий,

                  Такий чарівний, дивовижний світ!

 Учень 6.  В теплі любові ми, неначе в морі,

               Купаємось і ніжимось весь час,

              Якби могла матуся, то дістала б зорі…

              Й подарувала – кожному із нас…

Учениця 1. Любов матусі – то безмежна ласка,

                   Тепло долонь, палкого серця жар.

                   І колискова пісня, тиха казка…

                 Любов палка – це, мабуть, Божий дар.

                 Бо лиши мама вміє так любити,

                Прощати дітям всі їхні гріхи.

                І, люблячи, завжди в тривозі жити…

               І так весь час було, в усі віки.

 Ведучий. Любімо своїх дорогих, найрідніших у світі мам! Наші мами – це святі обереги, які ведуть нас у світ, захищають і люблять найщиріше своїх дітей.

Пісня « Червона калина»

Учень 1. А ще нам шле свою любов матуся,

               Татусь, дідусь, і братик, і сестра.

               І я людей любити теж учуся,

              Бо в світ прийшла для щастя і добра.

             Люблю я щиро свого тата й маму,

             Братів, сестер, бабусю, дідуся.

            І родичів усіх люблю так само,

           Бо це ж рідня моя, родина вся!

Учениця 2. Люблю я друзів щиро і безмежно,

                   Всіх однокласників, бо ми – одна сім’я.

                  І на душі хвилююче й бентежно,

                 Коли знайоме чується ім’я.

 Учень 2. Люблю всіх друзів. Як без них прожити?

                 Без них сумні і невиразні дні.

                 Я вчись дружити вірно і любити.

                 І це здається правильним мені.

Учениця 3. Я з радістю щодня іду до школи.

                   Цікаво в школі: є уроки й гра.

                   Дітей не ображаю я ніколи –

                   Бо в світ усі прийшли ми для добра.

  Ведуча. Дружба – це велика сила. З друзями – ти багатий, щасливий, веселий і впевнений, бо друг завжди поруч, він допоможе, підтримає, правду тобі скаже. В цей день ми обмінюємося зі своїми друзями подарунками і валентинками,  бо ми їх любимо. А дарувати людям подарунки – це дуже приємно і радісно.

Учень 3. Любов така велика сила,

               Яка дає чарівні крила.

               Бо хтось когось в житті кохає,

               На того щастя поглядає.

І той щасливий і багатий,

В його душі постійно свято.

Любов – це диво веселкове,

Велике, світле, кольорове!

Пісня  « Пісня про дружбу»

Учениця 4. Ти на святій землі – людина!

                    Твори добро,  люби і знай:

                    Ти неповторна і єдина

                    І світ для себе відкривай.

Учень 4. Учись усіх людей любити,

              Прощати також научись.

              По правді вчися в світі жити,

             Усе своє життя трудись.

Учениця 5. І світ люби, бо він чудовий.

                   Любов у серденьку лелій.

                   В житті, як в казці кольоровій,

                   Є стільки радості і мрій!

Учень 5. Любов – найвище в світі почуття,

               Вона дзвінка, ясна і світла.

              Як добре, щоб усе життя

             Любов в твоєму серці квітла.

             Бо навіть довгий шлях складний

            Закоханим близьким здається.

            З любов’ю шлях важкий  земний

            Пройти щасливо удається.

Учениця 6 . Любов – це радість, щастя, диво!

                    Любов – найвище почуття,

                    З любов’ю  живемо щасливо,

                    І чарівне у нас життя.

                    І хай любов в серцях палає,

                   Як веселковий диво-цвіт.

                  Нехай ніколи не згасає

                  І зігріває цілий світ!

Учень 6. Любов! Любов!  Всіх почуттів перлина!

               Без неї не прожити на землі.

               Несе в собі святу любов людина,

               Бо ж люблять всі: великі і малі.

Учениця 4. Й сьогодні,  в день Святого Валентина

                   Згадали про любов, що творить чудеса.

                    Щоб кожен знав: дорослий і дитина,

                   Любов – це сонце, щастя, радість і краса!

Пісня «Перше кохання»

   Ведучий. Красиве, веселкове це почуття – любов, кохання. Воно приходить до людини несподівано в будь-яку мить життя, і робить її світлою і красивою, радісною і щасливою. І хай велика і світла любов нікого з вас не обмине в житті. Бо хто не любив, той не жив. А хто кохає, той двічі живе. Любов і справді – це палаюче багаття, яке освітлює і зігріває людину. Любіть, кохайте і будьте щасливі.

 

Учень 1. У кого в серденьку любов палає,

               Він двічі жив, бо він кохає.

Учениця 1. Любов прекрасним робить все життя,

                   Любов – найвище в світі почуття.

Учень  2.  І світ увесь стає такий чудовий,

                Чарівний, світлий, веселковий.

Учениця 3. Любов великі творить чудеса,

                    Народжується диво і краса.

Учень 3. Якщо коханням серденько палає.

              Над світом враз веселка розцвітає.

Учениця 4. З любові починається життя,

                   Любов – найкраще в світі почуття.

Учень 5. Кохання, ніби сонечка привіт,

               А без любові – чорно-білий світ.

 Учениця 5. А без любові квітка не розквітне,

                    Й краса земна поблідне раптом, зникне.

Учень 6. Любов – це справжнє диво на землі,

               Тож люблять всі: великі і малі.

Учениця 6.  Любов, мов квіти, в серці розцвітає,

                     Мов зірка ясна, душі зігріває.

Учень 1. Нам без любові в світі не прожити,

              Прийшли усі ми в світ любити.

Учениця 1. Любов – найкраще в світі почуття,

                     З любові починається життя.

Ведучий. І хай любов у вас в серцях палає,

            Нехай ніколи в світі не зникає.

Ведуча. Нехай любов в серця до вас пливе,

             Бо хто кохає – двічі той живе.

Пісня « А ми бажаєм вам добра»