АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА УРОКАХ МУЗИКИ

АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА УРОКАХ МУЗИКИ

      Дитинство – пора найоптимальнішого залучення дитини до світу прекрасного. Дитина-шестирічка, переступаючи поріг школи, має можливість продовжити або розпочати ознайомлення зі світом мистецтва. Естетичне виховання спрямоване на розвиток здібностей першокласників сприймати, відчувати й розуміти прекрасне, помічати добре й погане, творчо самостійно діяти, прилучатися тим самим до різних видів художньої діяльності.

    Одним із яскравих засобів естетичного виховання є музика, яка дає можливість дитині відчувати характер, настрій музичного твору, виявляти своє емоційне ставлення до нього, розуміти музичний образ, порівнювати й оцінювати музичні явища.

    З  уведенням дванадцятирічного навчання у школі з’явилися шестирічні малюки, які ще недавно були вихованцями дитячих садків. Як відомо, основною формою набуття дитиною життєвого досвіду є гра. Вона також допомагає виявленню та розкриттю внутрішніх емоційних почуттів, без чого справжній музикант не відбудеться.

    Ритмічне відчуття дитини починає розвиватися з чотирирічного віку, на відміну від звуковисотного, яке виявляється приблизно з семи років. Якщо дитині своєчасно не дати поштовху до розвитку ритмічного відчуття, у подальшому це буде зробити набагато складніше, ніж виправити звуковисотне.

ЯК РОЗПОВІДАТИ ДІТЯМ ПРО МУЗИКУ

     Починаючи читати уроки музики, вчитель повинен зацікавити дітей музикою, та як це зробити? На перший погляд це так просто і нібито доступно кожному. Але чому ж тоді дуже часто трапляється, що лекції і бесіди кваліфікованих музикантів можуть тільки відбити в юних слухачів дудь-який інтерес до музики, викликати в них лише байдужість?

     Буває й навпаки: люди, які за фахом не музиканти, вміють своїми розповідями про музику так захопити слухачів, що любов до музики, яка зародилася в них під впливом цих розповідей, зберігається все життя.

      Мабуть, не так уже й просто – розповідати про музику. Шкільні програми, підручники, та методичні розробки допоможуть певною мірою розподілити навчальний матеріал. Тільки на одне запитання не відповість жодна книжка, жоден підручник, жодна програма: «Як розповідати дітям про музику?» А тим часом захоплююча бесіда, живе слово про музику, яке може певним чином вплинути на юних слухачів, є однією з найважливіших ланок усієї музично-виховної роботи.

     Про те , яку важливу роль у педагогічно-виховній роботі відіграє слово, чудово сказав видатний  педагог, мудрий, тонкий і добрий вихователь В.О.Сухомлинський: «Слово вчителя – нічим не замінний інструмент впливу на душу вихованця. Мистецтво виховання включає насамперед мистецтво говорити, звертаючись до людського серця».

      За яких би обставин ми не розмовляли з дітьми про музику, ми ні на мить не повинні забувати про головне наше завдання: зацікавити слухачів музикою, емоційно захопити їх своєю любов’ю до  неї.

      Інтерес до музики, захоплення і любов до неї – неодмінна умова для того, щоб вона широко розкрила й подарувала дітям свою красу, могла виконати виховну й пізнавальну функції.

       Той хто по-справжньому захопився музикою, хто зацікавився нею і полюбив її, вже перебуває під її впливом і відчуває на собі її чарівну силу  - усвідомлює він це чи ні. Будь-які спроби виховувати і навчати за допомогою музики того, хто музикою не зацікавився, не захопився, приречені на невдачу. Звичайно, це стосується не тільки музики, а й будь-якого мистецтва.

        Тому на запитання «Як розповідати дітям про музику?» передусім потрібно відповісти: так, щоб захопити, зацікавити їх музикою.

       Успіх музичного виховання залежить від майстерності вчителя музики, його захопленості музичним мистецтвом, відданістю і чесністю в своїх обов’язками перед дітьми і підготовкою до уроків музики.

         На уроках повинні бути здійснені всі педагогічні принципи педагогіки як науки і найважливішим  принципом  є  єдність навчання і виховання.      

  

ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ  В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

        Проведення уроків музики в початкових класах є найбільш відповідальною ділянкою роботи вчителя музики в школі. Саме там, в початкових класах, формуються основи музичної культури. І тому якісне проведення уроків музики має бути обов’язковим  для всіх шкіл. На жаль, в практиці більшості шкіл уроки музики проводяться не музикантами і , зрозуміло, малокваліфіковано, що наносить велику шкоду розвиткові музичної культури народу.

         В молодших класах діти володіють хорошою пам’яттю, мають швидке і гнучке сприймання, вони не закомплексовані на певних психологічних установках, швидко ростуть і швидко навчаються. Тому те, що буде закладено в молодших класах, ми «пожнемо» у старших класах і в подальшому житті.

       Для того , щоб успішно проводити уроки музики в молодших класах загальноосвітньої школи, кожному вчителеві музики потрібно знати загальні психолого-фізіологічні особливості дітей, яких він навчає.

       Так, діти молодшого шкільного віку характеризуються неповною сформованістю і пропорційністю розвитку всього організму, непосидючістю і швидкою втомою від одноманітної діяльності на уроці. Бажання гри у всіх видах музичної діяльності, чіткість пам’яті  та конкретність оцінок, яскравість уяви, та фантазування є характерними ознаками психічної діяльності дітей у цьому віці. Крім цього, бажання проявити себе і показати свої знання при відсутності умінь і навичок систематичної роботи, створюють певні труднощі на уроках музики.

       Перед вчителем стоять і конкретні завдання серед яких є: розвинути цікавість до музики, її тісного взаємозв’язку з життям. Важливим при цьому є систематичність розвитку музичних здібностей емоційного відгуку на виконану і почуту музику. Всі названі фактори можна розвинути.

ЗАГАЛЬНА МУЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

    Сучасні діти в своїй більшості знаходяться в садках і навчаються музиці, танцю, малюванню, що забезпечує певний розвиток їх музичних здібностей.

      Крім цього, відвідування концертів та слухання музичних передач дають змогу дітям розширювати і поповнювати світ музичних вражень.

      Однак, за рівнем свого музичного і інтелектуального розвитку, діти, які прийшли в перший клас, досить різні.

      Діти, які приходять в перший клас, мають досить різні індивідуальні музичні дані; одні співають народні пісні або широковідомі естрадні твори, інші -  не можуть відтворити висоту  звуку, не знають пісень і не мають певних слухових музичних уявлень. В них не розвинена цікавість до музики. Тому перед вчителем музики стоїть складне завдання поєднати цікавістю всіх дітей, виростити в кожній дитині інтерес до музики, пробудити любов до співу, народної пісні, розширити музичний світогляд дітей, розвинути музичний слух на творчі задатки.

       Особливістю музичної роботи з дітьми 7-8 років є те, що діти такого віку дуже рухливі, увага в них нестійка, однак, коли вчитель вміло побудує бесіду про музику або програє для них доступний твір, вони з великою увагою слухають.

      В музичному вихованні особливо треба підбадьорювати в всіляко підтримувати успіхи відстаючих, без похвали  на перших етапах дитячої музичної роботи не може бути успіху.

      Гра на музичному інструменті активізує творчі і музичні здібності, слух, увагу, бажання оволодіти інструментом і музикою в цілому.

      Музична мова тісно пов’язана з словом і почуттям особливо у народно-пісенній творчості. Потрібно сказати, що народні пісні, які вивчаються в школі, охоплюються дітьми повністю від початку до кінця, коли вся інша музика, більш об’ємна за формою, вивчається фрагментно.

     Часто причинами невірного співу у дітей є: відсутність уваги, нерозвинутість вокального діапазону, відсутність координації  між  слухом і голосом, сором’язливість і боязливість співу перед класом.

      Важливо пам’ятати , що кожна пісня краще засвоюється з словами і окремими фразами з  «малюванням» рукою мелодичної лінії.

       Добиваючись чистого і виразного співу народних пісень, вчитель розвиває: емоційний відгук, музичну уяву, музичний слух і пам’ять. Формує естетичну думку та національну свідомість.

       Робота вчителя музики в поч. класах повинна проводити до таких взаємин між дітьми та музикою, які допоможуть їм зробити для себе важливий висновок: музика – це джерело знань, сил, вражень, це прекрасна часточка нашого життя.