четвер, 5 листопада 2015 р.

Тема: ПІСНІ РІДНОГО КРАЮ

Мета: поглибити знання про пісенну країни, види українських народних пісень; виховувати любов до народних традицій, бажання їх зберегти.



Хід уроку
1.     Музичне привітання.

2.     Розспівування.

     3. Повідомлення теми і мети уроку.
               1) Активізація знань про композиторську та народну пісню, види пісень, будова пісні
               2) Робота з підручником (с.42)
               3) Гра «Підбери відповідь»
               4) «Казка про рідний край» (с.45)
4.     Слухання В.Косенка «Пасторальна»

              1)Бесіда про композитора В. Косенка

Краса рідного краю завжди чарувала письменників, художників, музикантів. Український композитор Віктор Косенко зобразив її у пєсі «Пасторальна»
Віктор Степанович Косенко (* 11 (24) листопада 1896(18961124), Петербург — 3 жовтня 1938, Київ) — український композитор, піаніст, педагог.
                        
Віктор Косенко, 1930-ті роки       Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка

1918 року закінчив Петроградську консерваторію по класам композиції у Н. А. Соколова та фортепіано у І. С. Миклашевської. З 1918 викладав у Музичному технікумі в Житомирі (пізніше — директор Житомирського училища). В 1938 році училищу було присвоєно його ім'я. З 1929 викладав у Київському музично-драматичному інституті (з 1932 — професор). В 1934-37 працював у Київській консерваторії.В історію української музики Віктор Косенко увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні.
Одному з небагатьох українських композиторів того часу — Косенкові пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був справді вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту Косенко продовжив у метрів Петербурзької консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський композитор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість Косенка, Глазунов звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі юний музикант зустрічався з Рахманіновим, Скрябіним. Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут Косенко і його друзі-музиканти створили мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. Як згадує співачка Зоя Гайдай, їхніми слухачами були, насамперед, селяни, робітники і солдати. На життя молодий Косенко заробляв ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта. Адже Косенко був феноменальним піаністом. Він залишив по собі десятки творів, які увійшли у золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них Альбом дитячих п'єс, на якому зростало багато поколінь юних піаністів. Композитор прожив лише 42 роки. Уже професор Київської консерваторії, Косенко створив симфонічну «Молдавську поему», яку так і не зміг почути. Вона прозвучала лише в наші дні.
Надгробок Віктора Косенка
Виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. У своїй творчості, різноманітній по жанрах і переважно ліричній по характеру, В. Косенко спирався на традиції російської (П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, О. Скрябін) та української класики (М. В. Лисенко).
Помер 3 жовтня 1938 року. Похований на Байковому кладовищі
У творах композитора досягнення європейської музики гармонійно поєдналися з українським фольклором. Серед кращих його творів – альбом «24 дитячі пєси», на якому зростало багато поколінь юних піаністів
   Пастораль – мистецький твір, що змальовує щасливі сцени сільського життя і картини спокійної природи.
 
       2) Слухання і аналіз твору

     5. Фізкультхвилинка

     6.   Розповідь про художника К.Сомова та репродукцію картини «Краєвид з веселкою» ( с. 47)

 Сомов Костянтин Андрійович (30 листопада, 1869, Санкт-Петербург — 6 травня, 1936, Париж) — російський художник і графік. Малював портрети, жанрові композиції, пейзажі, працював як художник книги. Учасник об'єднання «Світ мистецтва».

Походить з культурної дворянської родини. Батько, А. І. Сомов, музейний працівник Імператорського Ермітажу, який відав Картинною галереєю і створив її науковий каталог. Мати займалася дітьми, Костянтином та Анною. З Анною склалися настільки добрі стосунки, що їх перервала лише смерть митця.
Художню освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв, де займався в майстерні Рєпіна Іллі Юхимовича. Два роки шліфував майстерність в Академії Коларосі в Парижі.
У 1894 р. відвідав Італію.
З 1913 р. — обраний членом Академії мистецтв.
Декілька разів відвідав Німеччину, США, Францію, як з метою знайомства з європейським та французьким мистецтвом, так і для лікування.
Старий Сомов шість років прожив при режимі більшовиків. У нього забрали усі гроші в банку, але він, як авторитетний художник, таки отримав охоронну грамоту на своє житло, колекції антикварних меблів, картини і збірку малюнків старих майстрів.
Серед небагатьох митців, що перебували в Петрограді, Сомов відзначив Бориса Кустодієва. Прикутий до ліжка художник-інвалід викликав співчуття Сомова. Той ходив до нього у гості, носив книжки, спілкувався.
Костянтин Сомов читав на п'яти мовах. А і віці 62 роки почав вивчати ще й іспанську.
Сомов поціновував свою незалежність і не бажав пов'язувати себе службою в будь якій державній установі Російської імперії чи з працею викладача, постійно відхиляв ці пропозиції. На щастя, він таки мав статки і був дещо «недешевим» художником.
К. Сомів експонував свої твори на виставках "Світу мистецтва" , придбав широку популярність не тільки в Росії, але і в Європі. У грудні 1923 р. К. Сомів разом з Російської виставкою виїхав в США в якості уповноваженого від Петрограда. На батьківщину він більше не повернувся, назавжди залишившись у Франції.
Константин Сомов
   Автопортрет

     
  

                                                                       

    Автопортрет                           Б. Кустодиев «Портрет художника         Фотографія 1910р.
                                                                   К.А Сомова», 1914.

Назва картини: Пейзаж з веселкою. 1915


Чи близькі за змістом і настроєм ця картина і пісня «Барви рідної землі»
    7. Вивчення пісні сл. О. Вратарьова, муз. О. Злотника «Барви рідної землі»

Олекса́ндр Йо́сипович Зло́тник (15 листопада 1948, Тараща) — український композитор, народний артист України.
Автор музики більш як тисячі пісень, які виконують такі співаки, як: Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Оксана Білозір, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Олександр Тищенко, Світлана та Віталій Білоножки, Алла Кудлай, брати Дмитро Яремчук та Назарій Яремчук (молодший), Павло Зібров, Наталія Бучинська, Катерина Бужинська

                1)Слухання пісні у виконанні вчителя
                2)Робота над піснею.

    7. Підсумки уроку.

    8. Музичне прощання.

Немає коментарів:

Дописати коментар