Тема: НАЙПЕРША ПІСНЯ
Мета: поглибити уявлення учнів про жанр колискової
пісні; розвивати в учнів уміння творчо мислити, діяти, стежити за розвитком
музичного образу; виховувати інтерес до жанру колискової, любов до народної
пісенної творчості.
Хід уроку
1.
Музичне привітання.
2.
Розспівування.
3. Повідомлення
теми і мети уроку.
1)Робота з підручником
(с.48-49)
Пригадайте, які жанри вокальної музики визнаєте?
З чого складається пісня?
Що таке пісня?
Хто створює текст, а хто
музику?
2) Розповідь вчителя.
З яким жанром української народної пісенної творчості ми познайомимося
сьогодні – про це нам розкаже цей вірш.
Колискова пісня, колискова –
То найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої…
Колискова пісня, колискова –
То солодка материна мова.
Чудовий вірш Миколи Сингаївського!
Здогадатися легко. Цей жанр –
колискова.
Колискова – це
пісня для заколисування дитини, один із найдавніших жанрів народної творчості.
Цей жанр можна зустріти як у вокальній, так і в інструментальній музиці.
Не злічити, напевне, цих пісень. У них –
серце і душа народу, ніжність і ласка материнської мови. Колискові
характеризуються спокійною, лагідною мелодією, заколисуючим ритмом, уповільненим темпом.
Усю ніжність,
любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою і гарною мати
вкладає у невибагливі слова і просту мелодію, організовану ритмом гойдання
колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні
слова мають заспокоїти, приспати дитину.
Одним із найкращих взірців колискової є
пісня «Ой ходить сон».
Прослухайте її та спробуйте перейнятися
настроєм цього твору. Дрведіть, що колискову вважають найпершою піснею у житті
кожної людини.
Колискові
пісні - ліричні пісенні твори, які виконуються матір'ю (чи
іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати. Це один з
найдавніших жанрів народної творчості. В минулому подібні пісні виконувались не
тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію
певних духовних сил, оберегти від зла. Згодом виникли твори, в центрі яких не
стільки саме дитина, а скоріше світ, в яко- му дитина живе — її дім, родина.
Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини.
Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка
лише починає розуміти окремі слова, то у колискових нема складних поетичних
прийомів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині
сон.
Мати і дитя - це найпрекрасніший образ
із загальнолюдської скарбниці духовності. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження
існує між матір'ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і
безпосередніх колисанках. Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя
щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку
мелодію, організовану ритмом гойдання колиски.
Найстійкішим мотивом в українських
колискових піснях є закликання чи
запрошення сну до дитини. Сон уявляли
наші предки як істоту, яка може увійти в людину і вийти з неї, може заспокоїти,
приспати, ввести в стан абсолютного спокою... Такими є образи Сну та Дрімоти,
до яких і звертається мати в колискових піснях. Сон та Дрімота уподібнюються до
людей, вони ходять, співають, ділять обов'язки («ти будеш колихати, а я буду
присипляти»).
У багатьох колискових мотив присипляння
пов'язаний з ще однією іс-
тотою - котом. Кіт у слов'янських культах посідає вагоме
місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не відходить
далеко від дому, завжди повертається). У народі ще й зараз вживають форм:
співати при колисці або співати кота. Вислів «співати кота» виник із звичаю,
коли у нову колиску клали кота, гойдали його і наспівували при цьому колискової
пісні. А після цього ритуалу клали до колиски дитину і співали їй, доки вона не
засинала.
Монотонний тихесенький наспів і пестливі
слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м'якесенькими лапками підступає до
мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять
на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях
діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйняттю.
Повторюваність поспівок та
коливально-спадковий рух сприяють виконанню колисковими піснями їх головного
призначення — заколисувати і заспокоювати немовля.
Колискові пісні споріднені із
замовляннями. Як колискові пісні, так і замовляння виголошуються речитативом,
напівпошепки. Це інтимна розмова, яка мусить іти тихо, плавно, не порушуючи
гармонії, тихої музики сфер, це діалог зі Всесвітом, душі і серця.
3) Спів пісні «Ой
ходить сон»
Мати … Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє кожна дитина. Мама
– це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилину
страждання і горя. Мама для нас найрідніша. У неї добрі ласкаві руки. Вона може
все зробити цими руками. У мами вірне, чуйне серце – у ньому ніколи не згасає
любов. Мама ніколи не залишається байдужою і ніколи не пошкодує для своєї
дитини. За добре і ніжне серце ми звертаємось до своєї матусі такими словами:
мама, матінка, неня, матуся, мамуся, мамочка. А яка її ніжна колискова пісня!
Мамині колискові пісні зачаровують надзвичайною ніжністю і простотою. В них –
материна ласка і любов, світ добра і справедливості. Лагідний материнин спів
завіяв дитячу душу любов’ю до людей, природи, до всього живого.
Раніше дітей гойдали у
колисках виготовлених з лози. В Україні існував звичай, коли дитина виростала,
колиску не викидали, її берегли, поки в цій оселі жили люди. Колиску робили з
клена, осики, калини. У колиску, під подушечку клали чебрецю, м’яти. Ці трави
зле з очей знімали, сон дитини оберігали. Матері співали пісень: «Котику
сіренький …», «Тихесенько, люлечко, тихесенько …», «Ой ходить сон».
Слухання В. Косенко «Колискова»
Кожен із нас, напевне,
пам’ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері
біля ліжка в дитячій кімнаті — й співала колискову. В її голосі завжди було
стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі
самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так
буде завжди, бо материні почуття наисильніші й наищиріші в світі, бо ніхто нас
ніколи так не пригорне, не любитиме так, як мама. І звичайно, голос матері
дитина може впізнати з безлічі інших, бо тільки в ньому відчувається справжня
турбота, тільки з Мамою малюк почувається захищеним.
Тож не дивно, що серед
усіх народних пісень особливою красою виділяються колискові, які супроводжували
чи не найвідповідальніший час у житті кожної людини. Найперші’роки життя для
дитини дуже важливі, адже саме в цей період відбувається найбільш стрімкий
фізичний і розумовий розвиток. Настільки багато за такий короткий проміжок часу
людина більше ніколи не зможе осягнути. Це велика таємниця життя, яку розгадати
можуть тільки сама дитина та її мати. Власне, матері традиційно належить
найголовніша роль у вихованні маленької особистості.
Тож народні колискові
пісні є результатом творчого натхнення матерів, які в цих піснях хотіли
висловити свою любов до власної дитини, заспокоїти, уберегти маля від
будь-якого лиха, побажати гарної долі.
Колискові пісні невеликі, небагатослівні, але глибокі за
змістом. У центрі сюжету — завжди дитина, її сон, щастя, здоров’я. Мати,
бажаючи найріднішій, найдорожчій людині в житті доброї долі, тремтливо й ніжно
виспівує над колискою свою душу. Саме з колискових пісень новий чоловічок
уперше вчиться пізнавати світ, відрізняти звуки, емоційний настрій мами, добре
від поганого. Навіть сьогодні, у час, здавалось би, комп’ютерних технологій і
музичних центрів, домашніх кінотеатрів і аудіосистем із якісним
суперзвучан-ням, малюки віддають перевагу саме маминому виконанню колискової
пісні, ніжної, справжньої, доброї і такої вічної.
Колискові пісні, діти, є не тільки народні, але й
композиторські.
Музиканти, взявши
за основу фольклорні зразки, зберігаючи традиції, писали власні колискові.
Сьогодні ми послухаємо колискову Віктора Косенка
Пригадайте, що ви знаєте про композитора ? (Загальні
відомості про композитора)
Віктор Косенко (1896-1938)
- український композитор, піаніст і педагог. Але його доля пов'язана з різними
країнами. Майбутній композитор народився у російському місті Петербурзі, в
сім'ї генерал-майора. Він мав унікальні музичні здібності: наприклад, у шість
років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Л. Бетховена.
Дитинство та юнацькі роки Віктора
пройшли у Варшаві, де він навчався музики у професорів Варшавської
консерваторії. Під враженням музики Ф. Шопена юний піаніст написав перші твори:
кілька прелюдій та марш.
Перша світова війна змушує родину
повернутися до Санкт-Петербурга,
де Віктор продовжив музичну освіту
одразу на двох факультетах Петербурзької консерваторії: фортепіанному та
композиторському. Оцінивши старанність і обдарованість Косенка, директор
консерваторії, російський композитор Олександр Глазунов звільнив його від
платні за навчання.
Після закінчення консерваторії 22-річний
В. Косенко переїжджає до рідних у Житомир, де пройшла більша частина його
життя. Тут музикант виступає як соліст і акомпаніатор, а на життя заробляє,
ілюструючи музикою німі фільми. За спогадами сучасників, гра Віктора
Степановича вражала внутрішньою силою і блискучою технікою. Коли піаніст репетирував
вдома, під вікнами його квартири збирався величезний натовп слухачів, а глядачі
бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта.
У Житомирі В. Косенко розгортає плідну
композиторську діяльність. «Манера писати у нього була дещо своєрідна, -
згадувала названа дочка композитора. - Він або ходив, або лежав на канапі -
думав. Потім брав нотний папір і записував. Вже після цього підходив до рояля і
програвав».
Поступово творчість В. Косенка набула
широкого визнання. Він дає авторські концерти у Житомирі, Москві, Харкові,
здійснює гастрольну подорож по Донбасу... Згодом переїжджає до Києва, де
займається виконавською та композиторською діяльністю і викладає у
консерваторії
Розкажіть, що
виражає та зображає музика.
Визначте, скільки
частин у творі: одна, дві чи три?
5. Фізкультхвилинка
6. Вивчення
пісні слова
та музика О. Лобової «Колискова школі»
1)Слухання пісні у виконанні вчителя
2)Робота над піснею.
7. Підсумки уроку.
–
Про що мовилось на занятті?
–
За що ми любимо мамину пісню?
Тому, що це
нескінченна пісня. Допоки живе людство, допоки життя на землі, – і вона житиме.
Той, хто не чув материної пісні, зостався бідним на все життя. Хай ніколи не
забувається ніжна мамина колискова!
8. Музичне прощання.
Немає коментарів:
Дописати коментар