Тема. Пісні
народної слави.
Мета. Закріплювати
знання учнів про елементи музичної мови, повторити поняття «пісня, танець,
марш»; дати уявлення про кобзарську творчість, визначити роль дум і пісень
козацької тематики у музичній творчості України. Ознайомити з біографією М. Лисенка, М.
Різоля, С.Климовського; розвивати музичний слух, емоційні почуггя; збагачувати
розмовну мову учнів новими термінами, висловлюваннями; виховувати культуру
слухання, виконання та відтворення музики, повагу до культурної спадщини свого
народу.
Хід
уроку
1.
Музичне
привітання.
2.
Розспівування.
3.
Повідомлення теми
і мети уроку.
Могутню
історію нашого народу можна простежити через пісні. Народні пісні, у яких
ідеться про події минулого, називаються історичними.
А якщо в
піснях розповідається про відомих людей, наприклад козаків, чи можна їх тоді назвати
історичними?
Звісно.
Тематика історичних пісень — різноманітна. У найдавніших історичних піснях
ідеться про боротьбу українського народу із ворогами, а також прославляються
національні герої.
Історичні
пісні — це
музично-поетичні твори, у яких оспівуються важливі історичні події та діячі.
Гордістю
українського народу є сміливі й мужні козаки, які не могли жити без доброї
пісні, без музики. Вони вправно грали на бубнах і трубах, та особливо шанували
бандуру й кобзу.
Козацькі
пісні — це
музично-поетичні твори, у яких оспівуються безстрашні герої, захисники вітчизни
— козаки.
Думи - це музично – поетичні розповіді про важливі події історії українського народу
та козацького життя. Тематика дум, як правило, історична, і
діють в них або реальні, або напівлегендарні персонажі.
Слово «дума»
вживалося колись для означення думки, мислення. У подальшому цим словом
визначалася велика за розміром епічна пісня, переважно героїчного змісту.
Дума як жанр народної творчості сформувалась
понад 700 років тому. У літописах неодноразово згадується про княжих
співців-поетів, що складали пісні на честь героїв, у своїх творах возвеличували
подвиги князів і дружини. Термін дума в сучасному його розумінні утвердився 200
років тому (на початку ХІХ ст.), тоді ж було зібрано й записано більшість
відомих дум. Думи мають струнку побудову, що властива тільки цьому жанру.
Зазвичай дума має зачин (або заспів, заплачку), який часто
починається вигуками «ой», «гей», і традиційну кінцівку (славослів'я).
Думи виконуються речитативом (тобто повільним проказуванням, що наближається до
співу), в урочистому, піднесеному стилі, у супроводі кобзи, бандури або ліри.
Відповідно до цього виконавців дум називають кобзарями, бандуристами або
лірниками.
У давнину народний кобзар нерідко проходив
досить тривалий період учнівства. Існували навіть спеціальні школи кобзарської
майстерності. До кобзарської науки брали здібних дітей, котрі досконало вивчали
музичний репертуар і оволодівали необхідною технікою гри на інструменті.
Навчання було нелегким і тривало три роки. Після цього відбувалася посвята в
кобзарі. Відомо, що кожен кобзар переймав від свого вчителя зразок виконання
лише в загальних рисах, а потім створював свій варіант мелодії. Тобто дума ніби
завжди народжується заново, імпровізується, а жоден наступний варіант думи не
копіює, не повторює повністю попередній.
Україна на весь
світ прославилася своїми кобзарями. Найвідоміші серед них: Іван Стрічка, Остап
Вересай, Іван Крюковський, Михайло Кравченко. Їх оспівав у своїх творах
видатний український поет Тарас Шевченко, якого ми часто називаємо Великим
Кобзарем.
4. Слухання музики. Микола
Лисенко «Дума кобзаря»
Загальні
відомості про композитора.
«Сонцем
української музики» називали композитора, піаніста, диригента і педагога Миколу
Лисенка (1842-1912). Він народився в с. Гриньки на Полтавщині, у родині
офіцера. З дитинства виявив чудове музичне обдарування, був надзвичайно
наполегливим і старанним. З 5 років почав займатися музикою з мамою, а невдовзі
здобув славу віртуозного піаніста. Микола був дуже здібним до наук. Він
блискуче закінчив чоловічий пансіон у Києві, Харківську гімназію, потім -
фізико-матєматичний факультет Київського університету, а вже за рік захистив
дисертацію та здобув ступінь кандидата природничих наук. Чотирирічний курс
навчання у Лейпцігській консерваторії (в Німеччині) юнак опанував лише за 2
роки.
Творчість М. Лисенка втілила найкращі здобутки
українського народного та професійного мистецтва, піднесла вітчизняне музичне
мистецтво на рівень світової культури. Тому композитора вважають засновником
української класичної музики.
З раннього
дитинства поринувши у дивосвіт народної творчості, М. Лисенко все життя збирав
і досліджував українські пісні. Його музика теж просякнута фольклорними
інтонаціями, а у деяких творах використані справжні народні мелодії. Поєднання
народного та класичного мистецтв відчувається в 11 операх М. Лисенка, серед яких
- «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан
Коцький», «Зима і Весна».
Найбільшої слави
М. Лисенку принесла опера «Тарас Бульба», написана за однойменною повістю
Миколи Гоголя. Композитор працював над цим твором понад 10 років, проте за його
життя опера так і не була поставлена. Згодом авторську партитуру було
загублено, і оперу відновили українські композитори Л. Ревуцький і Б.
Лятошинський. Опера «Тарас Бульба» розповідає про життя українського козацтва, його героїчну боротьбу за свободу
Батьківщини. Тому не дивно, що у ній звучать старовинні козацькі пісні й
відтворюється жанр славетної української думи.
Аналіз
твору
v Про що йдеться у
творі?
v Поміркуй, який
співочий голос звучить.
v Розкажи про
характер музики. Чи змінюється він протягом твору?
v Поміркуйте, чому
пісню-думу та бандуру вважають символами України?
МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
«Запорізький марш» вважається народним музичним твором, який відтворив
бандурист Євген Адамцевич: «У 1926 році я почув мелодію: першу частину від
кобзаря Положая Івана Кириловича, другу частину — мажорну, сам склав, і,
з’єднавши до купи, дав назву Запорізького маршу».
Уперше
публічно Євген Адамцевич виконав марш у 1969 р. на концерті в Київському
оперному театрі імені Тараса Шевченка. Очевидці розповідали, що Є. Адамцевич
виконував марш дуже
виразно, енергійно, вкладаючи всю свою майстерність й емоційну образність. У
неймовірному потягові сердець за мелодією люди підводилися з місць. Вибухнула
ще нечувана під цим склепінням громовиця оплесків.
« Мені важко
переповісти, що було після першого виконання «Запорізького маршу». Скажу лише,
що старий Адамцевич виконав його на вимогу публіки тричі. Стало зрозуміло:
відбулося щось надзвичайне. Над зачарованим залом зайнялася і згасла чудова
мить, яку повторити, затримати ніхто не зможе».
За І.
Дібровою
- Який
характер твору? Що виникло у твоїй уяві під час прослуховування маршу? Як
змінюється динаміка
Слухаємо
музику Євген Адамцевич, Запорізький марш.
v Допоможи обрати слова, які характеризують музику
Козаки
полюбляли не лише співати, а й танцювати. Пригадай, як називається їхній
улюблений танок.
Танцювальні сцени з опери «Запорожець за Дунаєм»
(Національний одеський театр опери та балету)
5. Фізкультхвилинка.
6.
Вивчення пісні. Українська народна пісня «Їхав козак за Дунай»
(зі
скороченим варіантом тексту).
Більшу
частину свого життя козаки проводили в численних походах, оскільки постійно
виникала необхідність обороняти українські землі від ворогів, визволяти побратимів
із полону в сусідніх державах (зокрема, у Кримському ханстві, Туреччині). Такі
походи могли тривати місяцями, тому й не дивно, що під час степових і морських
подорожей козаки складали чимало пісень, аби підняти свій бойовий дух.
v Про
що розповідається у пісні?
v Поміркуйте,
чому козак залишив рідний дім?
Обери музичний інструмент для того, щоб
передати стукіт копит коней.
Козацька
слава невмируща! А в якому характері написані козацькі пісні? Скористайся
підказкою короля Ритма. Поясни, чому ти так вважаєш.
7.Слухання музики. М. Різоль «Варіації на тему
української народної пісні «Їхав козак за Дунай» — слухання.
Загальні відомості
про композитора.
Микола
Іванович Різоль — український
баяніст, педагог, композитор. Народний артист України (1982). Професор
Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Народився 19
грудня 1919 р. в місті Катеринославі в робітничій сім'ї. У складі
Червоноармійського ансамблю пісні і танцю пройшов шляхами II Світової війни у
1941 — 1945 роках. 1939 року разом із сестрами Раїсою і Марією Білецькими та
Іваном Журомським Різоль заснував квартет баяністів, який проіснував понад 50 років, піднявши ансамблеве
народно-інструментальне мистецтво до найвищого професійного, взірцевого рівня.
60 років творчого життя Микола Іванович віддав педагогічній справі, виховавши
кілька поколінь музикантів-баяністів, серед яких народні
артисти України — Володимир Бесфамільнов та С. Грінченко, композитор і диригент
Володимир Рунчак. Микола Іванович здійснив десятки перекладень класичної та
сучасної музики для квартету баяністів, створивши яскравий, самобутній
репертуар. Обробки українських народних пісень, танців, мелодій народів світу стали для баяністів багатьох
поколінь та країн улюбленими, їх виконують музиканти всіх рівнів навчання, вони
ввійшли до «золотого» фонду народно-інструментального мистецтва. Микола
Іванович Різоль — ціла епоха в цьому жанрі.
Помер маестро 17 березня 2007 р. в
Києві. Справу Миколи Івановича продовжують його духовні учні — Квартет
баяністів імені Миколи Різоля Національної філармонії України.
Музичний словничок
Варіації (з лат. — зміна,
різновид) — музичний
твір, у якому основна мелодія (тема) набуває різноманітних змін: мелодичних,
ритмічних, ладових, темпових,
динамічних, тембрових тощо.
v Розкажіть,
які елементи музичної мови зазнають найбільшого розвитку у варіаціях М. Різоля.
8.Пізнавальний екскурс в минуле.
1. Цікава інформація.
Семен
Климовський — козак Харківського
полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай». Народився на рубежі
XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту
Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Мошориного, що в Знам'янському
районі на Кіровоградщині) на рубежі XVIII та XIX століть. Точні дати народження
та смерті невідомі.
Автор знаменитої
пісні «Їхав козак за Дунай», харківський козак Семен Климовський довший час
уважався легендарною постаттю. Авторство його пісні «Їхав козак за Дунай»
першим підтвердив російський історик М. Карамзін. Він був також ознайомлений з
іншими творами С. Климовського «Про правду і великодушність благодійників» та
«Про правосуддя начальників». Популярність поета зросла після того, як він став
героєм опери-водевілю російського письменника О. О. Шаховського
«Козак-стихотворец» (1812), що мала гучний успіх у глядачів. Проте тільки 1905
року історику Всеволоду Срезневському пощастило відшукати в особистій
бібліотеці Петра І та опублікувати два рукописні твори, які підписав
«негоднейший раб харьковский козак Семен Климов», зробивши їх надбанням усіх цікавих.
Мова творів Семена Климовського близька до мови творів Сковороди – російська з
численними церковнослов'янізмами та українізмами. Деякі твори написані повністю
українською розмовною мовою. А вже в наш час дослідник літературної давнини
Валерій Шевчук переклав писання поета XVIII ст. сучасною українською мовою і
помістив в одному з томів
«Антології української поезії».
9. Підсумок уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар